Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (20) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кирик Д$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 26 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Благодатний В. М. Таксономічні різновиди мікроорганізмів роду Ersinia [Електронний ресурс] / В. М. Благодатний, Д. Л. Кирик, В. В. Гавура, О. М. Вернер, О. С. Подорожня, С. М. Титаренко, Р. П. Андрюшкіна // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(1). - С. 433-439. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(1)__68 Збудники кишечних ієрсиніозів мають медичне значення в розвитку широкого кола патологічних станів. Мета роботи - розробка мікробіологічного алгоритму родинної та родової ідентифікації ієрсиній. Використано виділені від хворих штами Y. enterocolitica і Y. pseudotuberculosis. Ієрсинії невибагливі щодо поживних середовищ, добре ростуть за аеробних і мікроаерофільних умов, що створює певні труднощі в їх ізоляції на використовуємих поживних середовищах (Ендо і ін.) для виділення та ідентифікації мікроорганізмів родини Enterobacteriaceae. Надано уточнювальну мікробіологічну характеристику мікроорганізмів роду Yersinia. Наведено мікробіологічний алгоритм родинної Enterobacteriaceae та родової Yersinia ідентифікації мікроорганізмів (визначення кола уреазопозитивних і в одночас рухливих ентеробактерій; відношення їх до цитрату Сімонса за 22 C; наявності фенілаланіндезамінази, орнітиндекарбоксилази, <$Ebeta>-лактамази; ферментації арабінози, сахарози, рамнози, саліцину, фаголізабільність, і аглютинації з сироватками Y. enterocolitica і Y. pseudotuberculosis). Висновки: складено алгоритм біохімічної ідентифікації мікроорганізмів роду Yersinia.Міжнародною номенклатурною комісією в 1934 р. на честь Daniel E. Salmon коло мікроорганізмів, що викликали харчові отруєння було присвоєно назву сальмонели. До теперішнього часу класифікація цих мікроорганізмів була громіздкою, дещо заплутаною. Мета роботи - адаптувати сучасну класифікацію мікроорганізмів роду Salmonella до рівня обгрунтованих в звичайних клінічних лабораторіях. Наведено уточнювальну характеристику мікроорганізмів роду Salmonella. З'ясовано практичну епідеміологічну значимість окремих груп мікроорганізмів. Виявлено недоліки сучасної класифікації сальмонел. Висновки: для звичайної клінічної практики економічно обгрунтованим є тільки назва виду, наприклад: скорочено S.enterica ssp. і визначення антибіотикограми. | |||
| 2. |
Кирик Д. Л. Вивчення ролі молока як фактору передачі кампілобактеріозної інфекції [Електронний ресурс] / Д. Л. Кирик // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 553-560. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__76 На сучасному етапі залишаються не визначеними всі фактори розповсюдження кампілобактеріозу, що знижує ефективність протиепідемічних заходів в осередках цієї інфекції. Мета дослідження - визначити роль фактора молока у передачі кампілобактеріозної інфекції, а також тривалість життєздатності кампілобактерій у цьому харчовому продукту. Обстежено 26 607 хворих гострими кишковими інфекціями (ГКІ) в різних регіонах України, у тому числі 19 036 дітей. Бактеріологічне дослідження на кампілобактеріоз здійснювали з використанням загальноприйнятого методу виділення кампілобактерій. Тривалість виживання та інтенсивність розмноження кампілобактерій вивчено у сирому і кип'яченому молоці із використанням 13-ти еталонних і клінічних штамів. Епідеміологічне обстеження вогнищ кампілобактеріозу підтвердило роль фактора молока у передачі цієї інфекції у 4,6 % всіх випадків, що необхідно враховувати під час організації комплексного санітарно-епідеміологічного нагляду. Розмноження кампілобактерій у молоці відповідало загальним закономірностям росту мікробної популяції у закритій системі. Більшість вивчених штамів довше зберігали свою життєздатність у кип'яченому молоці, ніж у сирому (p << 0,05), що зумовлено антагоністичною дією аутохтонної мікрофлори молока. | |||
| 3. | 
Кирик Д. Л. Молекулярна епідеміологія кампілобактеріозу [Електронний ресурс] / Д. Л. Кирик // Профілактична медицина. - 2013. - № 3-4. - С. 115-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pmed_2013_3-4_21 | |||
| 4. |
Кирик Д. Л. Біологічні властивості бактерій роду Campylobacter та їх вплив на епідемічний процес кампілобактеріозу [Електронний ресурс] / Д. Л. Кирик // Профілактична медицина. - 2012. - № 3-4. - С. 82-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pmed_2012_3-4_21 | |||
| 5. |
Кирик Д. Л. Мікробіологічний моніторинг та аналіз бактеріємії у дітей із вродженими вадами серця [Електронний ресурс] / Д. Л. Кирик, Г. В. Філоненко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(3). - С. 206-213. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(3)__35 Актуальною проблемою кардіохірургічних стаціонарів залишаються інфекційні ускладнення (ІУ), частота яких у разі операцій на відкритому серці за умов штучного кровообігу за даними вітчизняних дослідників складає 9 - 20 % , за кордоном реєструють від 4,9 до 30 %. В Україні мікробіологічний моніторинг і аналіз бактеріємії у дітей із вродженими вадами серця (ВВС) знаходиться на початковій стадії. Мета роботи - визначити частоту розвитку бактеріємії та її етіологічну структуру у різних вікових групах дітей першого року життя із ВВС. За період із січня 2010 р. по грудень 2014 р. бактеріологічно обстежено 348 дітей першого року життя із ВВС, яким проведено оперативне лікування. Дослідження проводили в післяопераційному періоді заи тривалої лихоманці, що перевищувала терміни, які відповідають критеріям системної запальної відповіді на штучний кровообіг, а також за наявності гіпертермії чи перших симптомів ІУ. Для бактеріологічного дослідження крові використовували автоматичну систему BacT/Alert 3D (bioMerieux, Франція). Ідентифікацію визначали на сучасному бактеріологічному аналізаторі VITEK 2 COMPACT (bioMerieux, Франція). У бактеріологічно обстежених прооперованих кардіохірургічних хворих дітей першого року життя частота розвитку бактеріємії була 19,8 % і зменшувалась із збільшенням віку пацієнтів. Мікробний пейзаж збудників бактеріємії у пацієнтів групи новонароджених характеризувався високою частотою виділення бактерій сімейства Enterobacteriacea spp., у тому числі Klebsiella pneumoniae - 23,3 % і сімейства Pseudomonas spp. (Ps. аerugenosa - 16,3 %). Одержані результати зумовлюють необхідність включення кардіохірургічних хворих дітей першого року життя до групи високого ризику розвитку ІУ. | |||
| 6. | 
Філоненко Г. В. Моніторинг мікробіологічного пейзажу у дітей із вродженими вадами серця [Електронний ресурс] / Г. В. Філоненко, А. О. Саламаніна, Д. Л. Кирик // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2016. - № 1. - С. 86-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2016_1_25 | |||
| 7. |
Кирик Д. Л. Мікробіологічна діагностика кампілобактеріозної інфекції [Електронний ресурс] / Д. Л. Кирик // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 26. - С. 579-593. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_26_97 Харчові токсикоінфекції зоонозної етіології - кампілобактеріоз, сальмонельоз та ієрсініоз широко розповсюджені у країнах - членах Європейського Союзу (ЄС). В Україні офіційна реєстрація кампілобактеріозу залишається на низькому рівні 0,9 на 100 000 населення. Це зумовлено недостатнім використанням сучасних методів мікробіологічної діагностики цієї інфекції під час проведення рутинного обстеження хворих гострими кишковими інфекціями (ГКІ). У нашій країні проблема вивчення кампілобактеріозу знаходиться у початковій стадії, тому лекція із зазначеною тематикою є актуальною. З метою поглиблення знань лікарів викладено сучасний погляд на проблему мікробіологічної діагностики кампілобактеріозної інфекції. Надано характеристику сучасних методів мікробіологічної діагностики кампілобактеріозу: прискореної індикації кампілобактерій, бактеріологічного із використання діагностичних систем (стрипів), молекулярно-генетичних методів із визначенням генотипу збудника. Висновки: необхідно сформувати принципово новий персоніфікований підхід до комплексного обстеження пацієнтів на кампілобактеріозну інфекцію, визначити альтернативні варіанти терапії із урахуванням особливостей генотипу і популяційної належності збудників. | |||
| 8. | 
Кирик Д. Л. Клініко-епідеміологічні особливості кампілобактеріозу в Україні [Електронний ресурс] / Д. Л. Кирик // Український медичний часопис. - 2013. - № 3. - С. 162-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2013_3_33 Проведення широкомасштабного епідеміологічного дослідження в Україні надало можливість встановити, що хворі на кампілобактеріоз становлять 1,9 % серед усіх обстежених із гострими кишковими інфекціями (ГКІ). Не виявлено вірогідної різниці питомої ваги кампілобактеріозу серед дітей і дорослих із ГКІ, що змінює уявлення про цю інфекцію як переважно "дитячу". Певна частота мікст-інфекції за кампілобактеріозу маскує його, що також посилено відсутністю бактеріологічної діагностики цієї нозологічної форми ГКІ практичними закладами охорони здоров'я. | |||
| 9. |
Кирик Д. Л. Характеристика деяких біологічних властивостей кампілобактерій різного походження та їх вплив на епідемічний процес кампілобактеріозу [Електронний ресурс] / Д. Л. Кирик // Український медичний часопис. - 2011. - № 2. - С. 111-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2011_2_33 Наведено результати вивчення деяких факторів патогенності й вірулентності кампілобактерій, виділених із різних джерел, та їх вплив на регіональні особливості епідемічного процесу кампілобактеріозу. Встановлено, що біологічними особливостями бактерій роду Campylobacter | |||
| 10. |
Кирик Д. Л. Характеристика епідемічного процесу кампілобактеріозу та епідеміологічне маркування штамів кампілобактерій різного походження [Електронний ресурс] / Д. Л. Кирик // Український медичний часопис. - 2012. - № 3. - С. 100-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2012_3_24 Проведено визначення регіональних особливостей епідемічного процесу кампілобактеріозу, екології бактерій роду Campylobacter | |||
| 11. | 
Ємець Р. М. Інфекційні респіраторні ускладнення та їх мікробіологічна характеристика у дітей кардіохірургічного профілю [Електронний ресурс] / Р. М. Ємець, Г. В. Філоненко, В. А. Жовнір, Д. Л. Кирик // Клінічна хірургія. - 2017. - № 10. - С. 30–32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_10_11 Проаналізовано результати мікробіологічних досліджень мокротиння, одержаного при бронхофіброскопії у 24 пацієнтів, оперованих з приводу вроджених вад серця (ВВС). У 16 (66,6 %) пацієнтів виявлені мікробні асоціації, у 5 (20,8 %) - збудники інфекційних ускладнень. Збудники в монокультурі представлені грамнегативними штамами - у 45 (50,6 %) хворих, у тому числі 29 штамів неферментуючих, у 16 - родини Enterobacteriacеae. З грампозитивних штамів переважали Staphylococcus epidermidis - у 14 (15,7 %) хворих, Staphylococcus haemolyticus - у 13 (14,6 %). Вивчення структури збудників, аналіз резистентності мікроорганізмів до антимікробних препаратів та визначення їх молекулярно-генетичних особливостей є важливим етапом формування тактики антибактеріальної терапії, що дозволяє зменшити ризик виникнення інфекційних ускладнень після операцій з приводу ВВС. | |||
| 12. |
Філоненко Г. В. Мікробіологічний моніторинг розвитку бактеріємії у дітей із вродженими вадами серця [Електронний ресурс] / Г. В. Філоненко, А. О. Саламаніна, Д. Л. Кирик // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2017. - № 3. - С. 93-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2017_3_20 | |||
| 13. |
Кирик Д. Л. Використання maldi-tof мас-спектрометрії у клінічній мікробіологічній практиці [Електронний ресурс] / Д. Л. Кирик // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2017. - Вип. 27. - С. 60-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2017_27_11 Найбільший прогрес в ідентифікації мікроорганізмів зробив метод на основі матрично-активованій лазерній десорбційній іонізації з годино-прольотним аналізатором - МАЛДІ-ГПА. Мета роботи - поглиблення знань лікарів, викладено сучасний погляд на проблему мікробіологічної діагностики за допомогою MALDI-TOF мас-спектрометрії. Дослідження фізіологічних і морфологічних характеристик за допомгою фенотипових методів не надає змоги досягти високої таксономічної диференціації і в даний час виконує лише допоміжну функцію, а для точної ідентифікації на видовому і внутрішньовидовому рівнях використовуються тест-системи і молекулярно-генетичні методи. Метод МАЛДІ-ГПА надає змогу проводити прямий мас-спектрометричний аналіз білкової фракції мікробної клітини (пряме білкове профілювання) без фракціонування та очищення окремих білків. Одержані унікальні для даного виду мікроорганізмів мас-спектри з високою точністю і здатністю характеризують досліджуваний об'єкт за типом "відбитків пальців". Висновки: використання МАЛДІ-ГПА надасть змогу сформувати принципово новий персоніфікований підхід до комплексного обстеження пацієнтів і визначити альтернативні варіанти терапії з урахуванням особливостей генотипу і популяційної належності збудників. | |||
| 14. | 
Кирик Д. Л. Антибіотикорезистентність та біоплівкоутворювальні властивості штамів Klebsiella pneumoniae, що виділені у дітей з вродженими вадами серця [Електронний ресурс] / Д. Л. Кирик, Г. В. Філоненко, Н. О. Коваленко, О. С. Талалаєв, І. М. Скороход // Мікробіологія і біотехнологія. - 2017. - № 4. - С. 45-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2017_4_6 Klebsiella pneumoniae - один з основних збудників, який викликає від 2 до 20 % всіх інфекційних ускладнень у стаціонарних відділеннях лікарень. На сьогодні зареєстровано штами K. pneumoniae, резистентні до карбапенемів. До механізмів, які зумовлюють резистентність до карбапенемів, віднесено як продукцію бета-лактамаз різних молекулярних класів, так і комбінацію БЛРС (бета-лактамаз розширеного спектру дії) зі зниженою пенетрацією клітинної мембрани. Мета роботи - визначити механізми резистентності та біоплівкоутворювальні властивості штамів K. pneumoniae, виділених у дітей з вродженими вадами серця (ВВС) на етапі госпіталізації у кардіохірургічний центр. Для ідентифікації та визначення чутливості до антибіотиків досліджуваних штамів K. pneumoniae, використовувався бактеріологічний аналізатор VITEC 2 COMPACT (bioMerieux). Визначення біоплівкоутворювальних властивостей здійснювали за допомогою методу культуральних планшетів за методикою D. Christensen. Генотипування БЛРС - позитивних ізолятів проводили за допомогою мультиплексної ПЛР. Для фенотипового виявлення карбапенемаз класу A використовували Modified Hodge Test (MHT), для виявлення продукції карбапенемаз класу В (MBL) - метод "подвійних дисків" з (ЕДТА). Встановлено наявність БЛРС у 37 (46,8 %) досліджуваних штамів K. рneumoniae. Показано, що носіями генів blaTEM були 29 (79,3 %) штамів, ген blaSHV зустрічався у 21 (56,5 %), а ген blaCTX-M - у 18 (47,8 %) досліджуваних штамів. Найбільш поширеною комбінацією детермінант резистентності стало співвідношення гену blaTEM з одним геном БЛРС blaSHV у 18 (48,8%) та з двома генами БЛРС blaCTX-M та blaSHV, що виявлено у 6 (16,2 %) досліджуваних ізолятів. Здатність формувати біоплівку виявлена у 47 (59,5 %) штамів K. pneumoniae. Висновки: досліджувані штами, здатні до утворення біоплівки, проявляли більш високий рівень резистентності до всіх тестованих антибіотиків, крім колістину. | |||
| 15. |
Кирик Д. Л. Навчально-методичні основи циклу тематичного удосконалення з біобезпеки і біозахисту у мікробіологічних лабораторіях [Електронний ресурс] / Д. Л. Кирик // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2018. - Вип. 30. - С. 92-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2018_30_12 Під час проведення робіт у біомедичних лабораторіях є потенційна небезпека інфікування, окрім цього, біологічний матеріал є потенційним джерелом біологічної зброї. Мета роботи - формування у слухачів на основі компетентнісного підходу сучасних наукових знань і практичних навичок з біологічної безпеки та біологічного захисту. У роботі було використано метод системного наукового аналізу міжнародних бібліографічних матеріалів та учбових програм підготовки фахівців з біобезпеки та біозахисту. Фахівці, що працюють у сфері мікробіологічних досліджень, мають дотримуватись етичних норм у своїй роботі, що перешкоджає використанню патогенних біологічних агентів (ПБА) не в інтересах суспільства. Людський фактор залишається головною ланкою в організації безпечної роботи, так як людину не можливо виключити з процесу вивчення мікроорганізмів. З урахуванням міжнародного досвіду та регіональних особливостей розроблено програму циклу тематичного вдосконалення з біобезпеки та біозахисту для фахівців мікробіологічних лабораторій. Висновок: розвиток України визначається у загальному контексті європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні загальноосвітні цінності. Доведено доцільність створення програми циклу тематичного вдосконалення спеціалістів мікробіологічного фаху з питань біобезпеки і біозахисту. | |||
| 16. |
Кирик Д. Л. Особливості професійної етики і деонтології у роботі бактеріолога [Електронний ресурс] / Д. Л. Кирик, Д. Ю. Нечаєв // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2019. - Вип. 33. - С. 28-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2019_33_6 Питання з етики і деонтології у лабораторній справі висвітлено недостатньо, а по бактеріології взагалі є окремі роботи, що не відображають цю проблему комплексно. Мета роботи - формування у слухачів мікробіологічного профілю на основі компетентнісного підходу сучасних наукових знань і практичних навичок з питань етики і деонтології. Метод наукового аналізу бібліографічних матеріалів та учбових програм підготовки фахівців з етики і деонтології. Однією з нагальних деонтологічних проблем, що виникають перед медичними працівниками є ситуація, де компетентність спеціаліста лабораторної служби ставиться під сумнів у разі розходження "мікробіологічного" і клінічного діагнозів. У таких випадках для виявлення причин розбіжностей можуть бути організовані консиліуми з детальним аналізом методології бактеріологічної діагностики. Маніпуляції з виділення генетичного матеріалу і його використання, особливо високопатогенних збудників, пов'язані з високим ризиком біологічної небезпеки (іподвійне використання біоматеріаліві). Існуючі програми циклів спеціалізації і стажування мають недостатню тривалість учбових годин щодо цих питань. Це зумовлює необхідність розробки окремого розділу з основ біоетики і деонтології для фахівців мікробіологічного профілю. | |||
| 17. | 
Кирик Д. Л. Організація комплексного епідеміологічного нагляду за кампілобактеріозом в сучасних умовах [Електронний ресурс] / Д. Л. Кирик // Врачебное дело. - 2017. - № 1-2. - С. 120-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2017_1-2_21 Наведено дані про наукове обгрунтування системи комплексного епідеміологічного нагляду за кампілобактеріозом за сучасних умов. Здійснено моніторинг захворюваності осіб різних вікових груп на кампілобактеріоз, бактеріологічно досліджено проби від сільськогосподарських тварин, птахів та об'єктів навколишнього середовища. Епідеміологічне маркування штамів грунтувалось на визначенні виду, серо-біоваровій належності, а також геноідентифікації. Комплексний епідеміологічний нагляд за кампілобактеріозом включає епідеміологічний, епізоотологічний, екологічний, мікробіологічний, серологічний і молекулярно-генетичний моніторинг, а також розробку ефективних профілактичних і протиепідемічних заходів. | |||
| 18. |
Кирик Д. Л. Молекулярно-генетичний контроль контамінації продуктів птахівництва бактеріями роду Campylobacter [Електронний ресурс] / Д. Л. Кирик // Врачебное дело. - 2017. - № 3-4. - С. 131-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2017_3-4_27 В Україні проблема вивчення молекулярної епідеміології кампілобактеріозу знаходиться на початковій стадії, тому визначення генетичних детермінант патогенності у штамів різного походження є актуальним напрямом епідеміологічних досліджень. Сучасні методи молекулярно-генетичного аналізу, що грунтуються на виявленні специфічних для шуканих мікроорганізмів нуклеотидних послідовностей ДНК, значно розширюють можливості виявлення у харчових продуктах важко культивованих патогенних кампілобактерій. Схожість генетичних детермінант патогенності у штамів кампілобактерій, виділених від хворих на гостру кишкову інфекцію та з продуктів птахівництва, підтверджує взаємозв'язок епідемічного й епізоотичного процесів і необхідність організації комплексного молекулярно-епідеміологічного нагляду реформованими системами охорони здоров'я і ветеринарної служби. | |||
| 19. | 
Чорний В. М. Чутливість резистентних до антибіотиків клінічних штамів стафілококів і ентерококів до продуктів біодеградації магнієвого сплаву МЛ-10 [Електронний ресурс] / В. М. Чорний, Н. М. Поліщук, Д. Л. Кирик // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - № 2. - С. 68-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2020_2_11 Развитие инфекции при использовании в хирургии сплавов металлов является актуальной проблемой медицины. Основными возбудителями являются представители родов Staphylococcus и Enterococcus, обладающие многочисленными факторами патогенности, в т. ч. способностью к образованию биопленок на поверхности имплантатов. Цель работы - изучение антибактериальных свойств магниевого сплава МЛ-10 по отношению к антибиотикорезистентным штаммам стафилококков и энтерококков для обоснования возможности его применения в хирургической практике. Использован экстракт магниевого сплава МЛ-10 и антибиотикорезистентные клинические штаммы стафилококков и энтерококков, выделенные из ран больных с инфекционными послеоперационными осложнениями. В течение 120-часовой инкубации экстракта с бактериями изучали его противомикробную активность. Установлено, что резистентные к антибиотикам клинические штаммы стафилококков и энтерококков чувствительны к продуктам биодеградации магниевого сплава МЛ-10. В процессе биоразложения сплава происходило образование продуктов коррозии, сопровождающееся повышением pH среды с 7,2 до 9,3. Обнаружено значительное уменьшение в экстракте представителей родов Staphylococcus и Enterococcus со временем инкубации в течение 120 ч. Зафиксировано снижение роста количества колоний на агаре Мюллера-Хинтона после ежедневного высева из экстракта. Выводы: продукты биодеградации магниевого сплава МЛ-10 обладают противомикробной активностью по отношению к антибиотикорезистентным клиническим штаммам рода Staphylococcus и Enterococcus, что делает перспективным использование этого металла для изготовления имплантатов, способствующих профилактике нозокомиальных инфекций. | |||
| 20. | 
Поліщук Н. М. Біологічні властивості основних збудників гнійно-запальних захворювань у хірургічних хворих Запорізької лікарні швидкої допомоги [Електронний ресурс] / Н. М. Поліщук, Д. Л. Кирик, І. Є. Юрчук, О. М. Філіппова, Т. М. Ліщенко, С. В. Єгорова // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2020. - Т. 13, № 2. - С. 271-277. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2020_13_2_19 Проблема антибиотикорезистентности возбудителей гнойно-воспалительных заболеваний, возникающих у пациентов, находящихся на лечении в стационарах хирургического профиля, является актуальной и требует досконального знания спектра циркулирующих штаммов микроорганизмов и изменений профиля их антибиотикорезистентности в условиях лечебных учреждений. Обнаружение резистентных штаммов микроорганизмов требует коррекции эмпирической антимикробной терапии и системы профилактических и противоэпидемических мероприятий. Цель работы - провести ретроспективный анализ циркуляции и изменения антибиотикорезистентности клинически значимых возбудителей гнойно-воспалительных заболеваний пациентов, находившихся на лечении в стационарах хирургического профиля КНП "Городская больница экстренной и скорой медицинской помощи" Запорожского городского совета (КНП "МБЭ и СМП" ЗГС) в 2013 - 2019 гг. По данным отчетной документации проведен анализ результатов бактериологических исследований клинических образцов, полученных от больных, находившихся на лечении в отделениях хирургического профиля КНП "МБЭ и СМП" в период с 2013 по 2019 г. Определены приоритетные возбудители гнойно-воспалительных состояний больных и основные тенденции в изменении резистентности микроорганизмов к антибиотикам. Ретроспективно установлено: за указанный период исследован 21 301 клинический образец и выделены 21 369 штаммов условно-патогенных микроорганизмов. Основные возбудители гнойно-воспалительных заболеваний: штаммы E. faecalis, S. aureus, E. coli, K. pneumoniae, P. aeruginosa, A. baumannii. Удельный вес энтерококков был значительно больше, чем других микроорганизмов. Чувствительность этих штаммов к антибиотикам подвергалась ежегодным изменениям. За последние годы значительно снизилось количество ванкомицинрезистентных энтерококков (с 4 до 1 %), однако значительно возросло число метициллинрезистентных стафилококков (с 42 до 82 %). Увеличилось количество эшерихий и клебсиелл, резистентных к цефтриаксону (с 49 до 60 % и с 54 до 63 % соответственно) и гентамицину (с 46 до 57 % и с 47 до 56 % соответственно). 90 % штаммов ацинетобактерий оказались устойчивыми к фторхинолонам и карбапенемам, 80 % - к амикацину и гентамицину. 80 % культур псевдомонад были нечувствительными к действию цефтазидима, цефепима, карбапенемов, 90 % - к действию фторхинолонов, 60 % - к действию аминогликозидов. Выводы: проведение мониторинга циркуляции основных возбудителей гнойно-воспалительных заболеваний с определением спектра резистентности выделенных штаммов микроорганизмов к антибиотикам - один из этапов обоснования эмпирической антибактериальной терапии в пределах больницы. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |